Н.В.Зимівець
м. Дніпропетровськ
Аннотация
В статье раскрываются основные положения концепции содействия обшественому здоровью, среди которых факторы, принципы и мероприятия по их реализации.
The basic matters of the conception of an assistance to public health are
presented in the article. Among them there are factors, principles and
activities on achievement.
Здоров'я населення країни - єдиний об'єктивний критерій суспільного розвитку, найважливіший ресурс суспільства й основа його процвітання. Стан громадського здоров'я України викликає уже не тільки занепокоєння, а наближається до стану соціальної катастрофи. Так, тривалість здорового життя в Україні складає 52, 3 роки у чоловіків і 61,3 - у жінок, для порівняння у Швейцарії відповідно - 70,4 і 73,7 років. Громадське здоров'я є суспільною цінністю, яка має бути забезпечена системою наукових і практичних заходів сприяння здоров'ю, діяльністю структур, що їх реалізовують та усвідомленою турботою кожного члена суспільства про здоров'я.
Саме тому, метою нашої статті є розкриття концептуальних засад сприяння покращенню громадського здоров'я .
Громадське здоров'я як сукупне здоров'я людей, які проживають у країні, обумовлене комплексною дією соціальних, поведінкових і біологічних та інших факторів. Здоров'я не може бути досягнуто повною мірою, доки люди не здатні контролювати та керувати тими факторами, що обумовлюють здоров'я.
Сприяння покращенню здоров¢я визначено на міжнародній Бангоській конференції з питань здоров'я у глобалізованому світі як "процес надання можливостей людям посилювати контроль за своїм власним здоров¢ям та його чинниками і тим самим покращувати його" [1, с. 12].
Зауважимо, що термін громадське здоров'я (англ. public health) у науковій літературі з питань здоров'я використовується у вузькому та широкому сенсі. Переклад з англійської припускає трактування цього терміну і як громадське здоров'я і як громадська охорона здоров'я.
У вузькому сенсі під поняттям громадське здоров'я мається на увазі здоров'я населення. "Громадське здоров'я - це сукупне здоров'я людей, що проживають на даній території або держави в цілому "[ 2, с. 19].
У ширшому сенсі під поняттям громадське здоров'я мають на увазі організовані зусилля суспільства, спрямовані на поліпшення здоров'я, продовження життя і покращення якості життя всього населення. У джерелах ВООЗ public health розкривається як наука і мистецтво зміцнення здоров'я, профілактика хвороб і продовження життя шляхом організованих зусиль всього суспільства [3, с. 2].
Громадська охорона здоров'я характеризується тим, що базується на комплексному розумінні того, як спосіб, умови життя та інші фактори визначають стан здоров'я. Фактори здоров'я - узагальнений термін, який присвоєно чинникам та умовам, що впливають на здоров'я людини. Фактори не є ізольованими один від одного, вони мають складну взаємодію між собою. Існують різні підходи до класифікації факторів здоров'я.
На нашу думку, запропонована Далгреном і Вайтгедом (Dahlgren and Whitehead), 1991, так звана "райдуга факторів" здоров'я, створює можливість їх наочного представлення у вигляді структурної моделі, показує їх взаємовплив та слугує матрицею при розробці політики і програм сприяння здоров'ю.
Загальні соціально-економічні, культурні та екологічні умови включають: безпечні екосистеми, цінності та правила суспільства, культурну цілісність та ідентичність, політику й економіку.
Умови життя і роботи це: освіта, умови праці, умови проживання, доступ до медичних послуг та їх якість, система мінімального соціального захисту, водопостачання, сільське господарство, виробництво продуктів харчування, можливість працевлаштування.
До соціальних мереж і мереж співтовариств належать: солідарність, соціальна підтримка родини, друзів, місцевої громади, міцні сім'ї, безпека та захист, свобода від страху, залякування, погроз, форм насильства як у родинах, так і в усіх інших аспектах колективного життя людей громади. Мережа соціальної підтримки або соціальні мережі - це люди, які у разі необхідності можуть, бажають і здатні потенційно надати допомогу індивіду. Соціальна стабільність, гарні взаємовідносини та згуртованість громад забезпечують громадську підтримку, що зменшує або зводить до нуля можливість загрози здоров`ю.
Особистий спосіб життя включає: ставлення до здоров'я, навички досягнення благополуччя, адаптації до швидко змінюючого середовища.
Вік, стать, особливості організму - зовнішні і внутрішні особливості організму людини.
У складових запропоновано моделі не знайшли відображення такі фактори, як дохід та соціальний статус. Зрозуміло, що рівень здоров'я зростає з підвищенням доходу та соціального статусу. Більш високий рівень доходів означає краще здоров'я тому, що визначає більший вибір і відчуття контролю за життєвими рішеннями, а не тільки змогу купувати більш якісне житло, їжу, послуги тощо. Спеціалісти з громадського здоров'я стверджують, що чим менший розрив між багатими і бідними, тим краще здоров'я населення країни. Соціальний статус також визначає рівень контролю людини за життєвими обставинами та впливає на її здатність до дії і самостійного вибору. У теорії сприяння здоров'ю використовується поняття „соціального градієнта", яке визначає відхилення в здоров'ї у зв'язку зі зміною статусу.
Принциповим положенням сприяння здоров'ю є розробка комплексного впливу на фактори здоров'я. Такий підхід враховує те, що громадське здоров'я - це наслідок взаємодії всіх визначених детермінант разом та передбачає конкретні дії з метою впливу на цілий комплекс потенційно удосконалюваних детермінантів (факторів) здоров'я .
Процес сприяння покращенню здоров'я базується на певних принципах: емансипації, позитивності, активізації потенціалу, участі, мережевої взаємодії/соціального підкріплення, надання можливостей, партнерства.
Принцип емансипації означає самовизначення у питаннях здоров'я і орієнтований на позитивний результат. В Оттавській хартії сприяння здоровцю підкреслюється важливість самовизначення, самостійності і самодопомоги як окремої особистості, так і груп людей у питаннях здоров'я.
Принцип активізації потенціалу означає встановлення контролю людини над власною свідомістю та способом життя, розширення можливостей життєвого самовизначення людини. У стратегії активізації потенціалу можна виокремити такі складові: постійне підкріплення активного і позитивне світосприймання; розвиток здібностей і ресурсів, спрямованих на досягнення індивідуальних і суспільних цілей; придбання знань і навичок, які допомагають критичному сприйняттю соціальних і практичних взаємин і власного соціального оточення [4, с. 12].
Принцип участі. Участь - поняття багатоаспектне і багатокомпонентне. Однією з його складових є громадська участь - активні законні дії громадян, спрямовані на сприяння реалізації прав людини на здоров'я і досягнення загального благополуччя. Принцип участі передбачає залучення особи, груп, громади до процесу планування, підготовки і проведення оцінки певних програм і заходів сприяння здоров'ю.
Принцип надання можливостей/сприяння самодопомозі - реалізується через створення умов, що дають індивіду не просто можливість упевненого існування (тобто безпечного та підтримуючого середовища), а й відкривають йому можливості для навчання і розвитку, а саме, доступу до інформації, допомоги в набутті життєвих навичок. Забезпечення індивідуальних можливостей це, перш за все, забезпечення здатності індивідуума приймати рішення і контролювати своє особисте життя.
У цьому контексті доцільно згадати теорію можливостей Дж. Гібона. Можливість, на його думку, визначається як властивостями середовища, так і властивостями самої особистості, але наголос у теорії робиться на активності суб'єкта, який освоює своє життєве середовище. Людина одночасно є продуктом і творцем свого середовища, яке дає йому фізичну основу для життя і робить можливим інтелектуальний, моральний, суспільний і духовний розвиток [5, с. 177].
В основу принципу мережевої взаємодії (соціального підкріплення) покладена взаємодія між окремими особами. Соціальні мережі здійснюють афективне, інструментальне і когнітивне підкріплення, допомагають збереженню соціальної ідентичності та сприяють встановленню соціальних зв'язків.
Принцип партнерства має на меті, що сприяння здоров'ю повинно бути цілісною системною діяльності всіх інститутів і громадян суспільства, тому потребує об'єднання зусиль різних партнерів.
Зараз науковці переважно виокремлюють три стратегії сприяння покращенню здоров'ю: захист, активне відстоювання, просування здоров'я для створення основних, найбільш істотних передумов для здоров'я; надання всім людям можливості досягти і реалізувати повністю свій потенціал здоров'я; здійснення посередництва між різними інтересами в суспільстві для забезпечення і досягнення здоров'я
Ці стратегії підтримуються і забезпечуються п'ятьма напрямками пріоритетної діяльності сприяння покращенню здоров'я: формування політики, сприятливої для здоров'я, створення сприятливого середовища для здоров'я; підвищення спроможності, посилення дій суспільства, громади в напряму покращення громадського здоров'я; розвиток особистих навичок людей діяти на користь власного та громадського здоров'я, переорієнтація служби охорони здоров'я
Міжнародною спільнотою напрацьована схема змін з метою сприяння здоров'ю, в якій діяльність із сприяння здоров'ю, розглядається як єдиний, взаємопов'язаний і взаємозалежний процес.
Так, освіта заради здоров'я повинна бути спрямована на забезпечення збільшення спроможності людей зробити правильний вибір, посилювати контроль за здоров'ям, вчитись вмінням та навичкам спрямовувати зусилля на власне благополуччя, на створення здорового середовища.
Розвиток особистості заради здоров'я є стратегією збільшення можливостей людей щодо сприятливого вибору щодо здоров'я.
Розвиток потенціалу громади заради здоров'я забезпечує залучення громади, населення міста до прийняття рішень, від яких залежить стан громадського здоров'я, до вирішення проблем, які заважають змінам на краще.
Законодавство та політика мають, перш за все, розробити механізми, які стимулюють дії, спрямовані на покращення здоров'я населення. Дії, які приведуть до змін і сприятимуть поліпшенню громадського здоров'я, можуть бути ініційовані з двох позицій: із позиції зверху - вниз експертами, спеціалістами, законотворцями та з позиції знизу - вверх конкретними особами та групами, громадами.
Дії сприяння здоров'ю мають бути одночасно спрямовані, як на зміну особистої поведінки, так і на структурні зміни для створення сприятливого середовища для здоров'я.
Відповідно до вище викладеного концептуальними засадами сприяння покращенню громадського здоров'я є такі положення:
- громадське здоров'я - найвища сукупна цінність;
- кожна людина несе певну частку особистої відповідальності за громадське здоров'я;.
- необхідність попереднього визначення та врахування усіх детермінантів здоров'я є основою для розробки програм сприяння покращенню громадського здоров'я;
- базовими принципами сприяння здоров'ю є такі: емансипації, позитивності, активізації потенціалу, участі, мережевої взаємодії/соціального підкріплення, надання можливостей , партнерства ;
- сприяння здоров'ю є цілісною, комплексною, системною діяльністю всіх інституцій, організацій та установ і кожного громадянина суспільства.
Література
1. Майкл Бопп. Сприяння покращенню здоров'я в громаді. - К.: ХДФ, 2005. - 45 с.
2. Артюхина Г.П., Игнатькова С.А. Основы медицинских знаний: Здоровье, болезнь и образ жизни: Учебное пособие для высшей школы.- 3-е изд. перераб. - М: Академический Проект, Фонд» Мир» , 2006 . - 560 с.
3. Глоссарий терминов по вопросам укрепления здоровья. Всемирная организация здоровья. Женева.1998 г. - 48 с.
4. Формирование культуры здоровья обучающихся. Материалы межрегиональной конференции работников образования и здравоохранения, 7 декабря 2004 г. Казань : РИЦ, «Школа», 2005. - 140 с.
5.Ясвин В.А. Образовательная среда: от моделирования к проектированию. - М.: Смысл, 2001. - 365 с.
6. Формування здорового способу життя молоді: проблеми і перспективи. Українсько-канадський проект "Молодь за здоров'я". /Упорядник О.М. Балакірєва. - К., 2000.
7. Сучасні підходи у сфері охорони громадського здоров'я та його популяризації / Упоряд.: Н.В.Зимівець, В.В.Крушельницький, Т.І.Мірошниченко; За заг. ред. І.Д.Звєрєвої. - К.: Наук. світ, 2003. - 95 с.
